Сьогодні в інформаційному полі особливо популярні теми конфіденційності телефонних переговорів, повідомлень в месенджерах і всюдисущої прослушки. Масла у вогонь підливають ситуація зі злитої в мережу записом наради колишнього прем’єр-міністра і численні випадки телефонного хуліганства стосовно чиновників з «підміною особистості» співрозмовника і подальшою публікацією такого листування. Звичайно, згадані факти втручання знаходяться поза правовим полем, тобто є незаконними. Однак схожі методи можуть бути цілком легально використані правоохоронними органами за умови дотримання процедури, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України.

КПК України встановлено перелік негласних слідчих (розшукових) дій, які проводяться на підставі визначення слідчого судді виключно в рамках кримінального провадження з тяжких і особливо тяжких злочинів. Серед інших в рамках даної статті варто звернути увагу на аудіо-, відеоконтроль особи (стаття 260 КПК України) та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стаття 263 КПК України).

Аудіо-, відеоконтроль особи полягає в негласної фіксації його розмов і дій з використанням технічних засобів, таких як мікрофони, замасковані диктофони, «жучки» в принтерах або інших пристроях, що знаходяться в безпосередній близькості, лазерні системи прослуховування, приховані камери та інше.

У свою чергу, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж має на увазі контроль за телефонними розмовами з використанням спеціальних технічних засобів. Таке зняття інформації здійснюється шляхом перехоплення сигналу або із залученням власників каналів зв’язку.

Під час проведення такого негласного слідчого (розшукової) дії оперативні підрозділи можуть встановити дані про початок, тривалість і закінчення з’єднання, розташування абонента, зміст телефонних розмов, факт передачі і зміст SMS, MMS–повідомлень, одержувача такої інформації. Крім того, приблизно таку ж інформацію можна отримати, використовуючи прихований функціонал деяких популярних меседжеров.

Згідно КПК України негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводити слідчі або оперативні підрозділи Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР), органів, які виконують функції податкової міліції, органів Державної кримінально–виконавчої служби і Державної прикордонної служби України.

У жовтні було прийнято закон, що дозволяє НАБУ і ДБР самостійно знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж. Слід звернути увагу, що в ЗМІ є ряд публікацій про торгівлю деякими співробітниками правоохоронних органів через Telegram трафиками (даними про з’єднання та місцезнаходження абонента) і прослуховування телефонних розмов.

Крім того, Генеральний прокурор після ситуації з прослуховуванням прем’єр–міністра заявив: «Зараз ситуація майже неконтрольована: багато приватних структур мають можливість прослуховувати кого завгодно …».

В даному контексті слід звернути увагу на захищеність різних месенджерів, кількість користувачів яких зростає не тільки в зв’язку зі зручністю застосування, але і завдяки відчуттю, який забезпечує конфіденційність інформації, що передається.

У суспільстві сформувалася думка, що всі масові месенджери так чи інакше співпрацюють зі спецслужбами різних країн: як з російськими, так і західними. Можливість наших правоохоронців отримати цікаву для них листування залежить від співпраці із закордонними колегами. Це потрібно брати до уваги при виборі месенджерів. Однак до облікових записів месенджерів, прив’язаним до номерів телефонів українських операторів, вітчизняна спецслужба може отримати доступ, наприклад, через клоновану sim-карту, а листування в Viber вже тривалий час не представляє проблем для злому. Глава НАБУ заявляв, що до листування WhatsApp може бути отриманий доступ не тільки за допомогою колег з ФБР США, але і силами Служби безпеки України.

Слід пам’ятати, що при авторизації в десктопних версіях месенджерів ви синхронізуєте з комп’ютером мобільний пристрій з усіма листуванням і сполуками. У разі обшуку вся зазначена інформація буде вилучена і долучена до матеріалів кримінального провадження.

Щодо безпечними в контексті такого НСРД, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, залишаються саме переговори через месенджери, проте не варто забувати про можливість проведення аудіоконтролю особи і записи його розмов за допомогою прихованого мікрофона або інших спеціалізованих технічних засобів. Тобто необхідно враховувати, що з іншого боку «проводи» завжди є другий абонент, який в силу ряду причин може співпрацювати з недобросовісними правоохоронцями і провокувати неоднозначні розмови, які тлумачаться в подальшому на користь опонентів.

Хоча отримати інформацію про розмови практично будь-якої людини не складає великих труднощів, в разі необхідності офіційного використання таких відомостей в рамках кримінального провадження все–таки необхідно дотримати формальності і отримати відповідну ухвалу слідчого судді апеляційного суду. Термін розгляду клопотання про проведення НСРД обмежений шістьма годинами з моменту його отримання.

Результати НСРД повинні бути зафіксовані в протоколі, до якого долучаються додатки в разі їх наявності. Також прокурор зобов’язаний письмово повідомити особу, щодо якої проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, про факт їх проведення протягом 12 місяців з дати їх закінчення, але не пізніше моменту звернення до суду з обвинувальним актом.

КПК України встановлено, що доказ може бути допустимим тільки в разі, якщо воно отримано в порядку, встановленому цим кодексом. Недобросовісні правоохоронці можуть неофіційно почати прослуховування цікавих для них осіб, а за результатами таких попередніх заходів приймати рішення, отримувати санкцію слідчого судді і продовжувати документувати особа вже офіційно або поки не поспішати.

КПК України передбачає, що дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надає суддя апеляційного суду, але якщо розглядається клопотання про проведення НСРД щодо суддів, працівників суду або співробітників правоохоронних органів, санкцію дає суддя апеляційного суду сусідньої, найбільш територіально наближеної, області під уникнути витоків інформації.

Порядок отримання дозволу на проведення НСРД стосовно народних депутатів України у зв’язку з останніми змінами в законодавстві такої ж, як і загальний порядок, за винятком того, що відповідне клопотання має бути затверджене Генеральним прокурором.

Той факт, що ще з часів президентства Леоніда Кучми прослуховуючі пристрої, крім робочих місць президентів і уряду, знаходили в високих кабінетах силових відомств і судових органів, говорить про відсутність будь-яких серйозних перешкод для прослуховування будь-якого цікавить відповідні структури людини. Таким чином, завжди потрібно враховувати, що ваші розмови з тим чи іншим співрозмовником можуть бути прослухані.