Правова позиція полягала у тому, що, по-перше, будівельна компанія не є належним відповідачем у справі, оскільки вона не замовник будівництва та функції замовника їй не делегувалися. По-друге, відповідачі взагалі не повинні сплачувати пайовий внесок у зв’язку із будівництвом вказаного об’єкта, оскільки він є об’єктом соціальної інфраструктури, замовники будівництва яких до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються, та майном навчального закладу.

«Особливість цієї справи полягає в тому, що через розмитість, нечіткість та неузгодженість положень законодавства існувала можливість неоднозначної кваліфікації умов та підстав для звільнення від сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту. Тому, у випадку отримання звернення уповноваженого органу із вимогою сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, рекомендуємо залучити спеціалістів для аналізу підстав заявлених вимог та перевірки залучення об’єкту будівництва до сплати пайового внеску з подальшим документальним реагуванням» – зазначив адвокат Олег Іоніцой-Доценко.