Голос адвокатури про порушення її професійних прав звучав завжди. Періодами тихіше, періодами, коли тиск посилювався і досягало критичної точки, голосніше, як зараз. Я і мої колеги завжди брали активну участь під час проведення обшуків в офісах адвокатів або у них вдома для захисту професійних прав. Але для себе я виділяю кілька ключових моментів, які визначили нинішню мою діяльність для адвокатури. У 2014 році неофіційними гаслом адвокатури стала фраза «Адвокату – право на захист». Тоді ми активно захищали колегу-адвоката Дениса Бугая, і ця справа стала випробуванням для всієї адвокатури, оскільки безпосередньо впливало на її незалежність. І саме активна позиція при супроводі справи, створення умов для дотримання законодавчих норм усіма сторонами процесу сприяли відновленню професійних прав. Це була потужна демонстрація опонентам, наскільки сильною є адвокатура.

У 2016 році відбувся круглий стіл Асоціації правників України, присвячений питанням масового порушення прав і гарантій адвокатської діяльності. Саме тоді вперше прозвучала ідея про створення представниками органів адвокатського самоврядування, профільних організацій та зацікавленими адвокатами Ініціативної групи із захисту прав адвокатів, в якій я виступаю координатором. З кожним роком тенденція тиску на адвокатів тільки посилюється, а методи стають агресивнішими. Розуміючи, що національних інструментів захисту професійних прав може бути недостатньо, ми з партнерами стали активно привертати увагу міжнародної спільноти до цього питання.

На одній з таких зустрічей мені надійшла пропозиція підготувати і далі поширити проанализированную і узагальнену інформацію. Тому навесні цього року ми почали проводити дослідження порушень прав адвокатів за період з початку 2016 року по березень 2018 го і презентували його на початку вересня. У проведенні дослідження брали активну участь Міжнародне товариство захисту прав людини – Українська секція, Національна асоціація адвокатів України, зокрема Комітет із захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, Рада адвокатів Одеської області, Асоціація правників України, Асоціація адвокатів України та практикуючі адвокати. Головна мета дослідження – привернути увагу до загрозливих тенденцій в сфері дотримання прав адвокатів та гарантій здійснення ними адвокатської діяльності, а також мотивувати адвокатів, замовчує про подібні випадки в своїй практиці, не бояться розповідати і діяти на захист своїх прав, щоб зацікавлені в їх порушенні не могли досягти бажаного.

Дослідження показало, наскільки агресивніше стали методи тиску на адвокатів. Сьогодні найбільш поширеними є такі порушення прав адвокатів:

• ототожнення адвоката з клієнтом: затримання адвокатів, тиск з боку політиків і громадськості;
• позасудові інструменти впливу: вбивства, напади, пошкодження майна, погрози;
• кримінальні та дисциплінарні переслідування або загрози переслідуванням: залучення адвоката як свідка, обшуки, ініціювання кримінальних проваджень проти адвокатів або притягнення до дисциплінарної відповідальності за правомірні дії;
• ненадання адвокатам доступу до їх клієнтам і відсторонення їх від процесу: невиконання обов’язків по доставці клієнта для участі в судовому засіданні, зловживання правом залучення адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
• порушення основних принципів судочинства: приховування доказів, перешкоджання допиту свідків, відсутність можливості конфіденційного спілкування з клієнтом.

Варто відзначити, що за останній період позасудові інструменти впливу застосовуються особливо часто. Офіційно було зареєстровано 34 випадки насильства проти адвокатів, з них п’ять вбивств і два замахи на вбивства. Стрімко поширюються випадки відкриття кримінальних проваджень проти адвокатів з активною позицією. Частішають спроби послабити адвокатуру на законодавчому рівні. Все частіше держава намагається використовувати адвокатів з інституту безоплатної допомоги для вирішення своїх відомчих питань. За допомогою незаконних маніпуляцій в справу замість адвоката за договором вводиться безкоштовний адвокат, який здійснює дії всупереч інтересам клієнта, що спрощує правоохоронному органу рішення процесуальних питань з переслідування певної особи.

Настільки критичною ситуація стала в зв’язку з відчуттям повної безкарності тих, хто порушує права адвокатів. Тому виникла гостра потреба в застосуванні міжнародних інструментів захисту.

Даною проблематикою займається Спеціальний доповідач ООН з питань незалежності суддів і адвокатів. Якраз на першій зустрічі з представниками ООН було озвучено пропозицію провести дослідження і презентувати його для подальшого включення в звіт комісара. Наступна зустріч з даного питання відбулася в Женеві (Швейцарія) в рамках 38-ї сесії Ради ООН, на якій був присутній представник відділу спеціальних процедур офісу Верховного комісара ООН з прав людини Стефано Сенсі. Зустріч з ним виявилася особливо продуктивною, оскільки за її підсумками було прийнято рішення про необхідність подачі відповідних індивідуальних скарг та реагування доповідачем за допомогою офіційних звернень до України. Також розглядалася можливість його приїзду в Україну, що сталося через деякий час. Будучи в Україні, він прийняв від моїх колег індивідуальні скарги про грубе порушення прав адвокатів.

Результати дослідження я і старший партнер Віталій Сердюк озвучили представникам державних органів США, депутатам Європарламенту, представників Моніторингових місій ООН і ОБСЄ в Україні, правозахисних організацій Європи і США, а також представили колегам на міжнародних правозахисних конференціях.

Багато обіцяли обговорити і відреагувати на факти тиску на адвокатів, звернувши увагу компетентних державних і правозахисних організацій своїх країн на проблемні ситуації.

Незважаючи на існуючі негативні наслідки порушення професійних прав адвокатів, це може вплинути на виникнення додаткових ризиків як для самих адвокатів, так і для юридичних фірм, представниками яких вони є. Для адвоката таким додатковим ризиком може стати позбавлення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або замах на безпеку родини. А якщо переслідуваний адвокат є керівником юридичної фірми, тоді ризики можуть поширитися і на компанію. Це можуть бути репутаційні ризики, атаки на всіх клієнтів компанії, арешти банківських рахунків, спроби проведення обшуків і / або вилучення документів, ініціювання кримінальних проваджень проти кількох або всіх керівників компанії, в тому числі звинувачення в створенні організованої злочинної групи, або ж непередбачувана поведінка команди , можливо, навіть на шкоду компанії.

Для того щоб бути готовим до подібних ситуацій, хоча ми, звичайно ж, сподіваємося, що цього не станеться, ми з партнерами підготували ряд питань, опрацювання яких може істотно зменшити можливі ризики:

• Які можливі сценарії блокування роботи юридичної фірми, виходячи зі ступеня ризиків?
• До яких сценаріїв готова команда, чи знає вона необхідні моделі поведінки?
• До кого з колег зможете оперативно звернутися?
• Як буде проводитися подальша робота по проектам?
• Хто і якими процесами керуватиме в разі відсутності керуючого партнера / партнера?
• Хто з команди залишиться, а з ким доведеться попрощатися в разі потреби?
• Яка зарплата буде у співробітників на цей період (необхідно завжди мати прожитковий мінімум фірми на шість місяців)?
• Чи є у вас «військовий пакет» з інструкціями і паролями? У кого він знаходиться?
• До кого звернутися з кризовим піаром?